Реєстрація авторського права і псевдонімів

Авторське право – це юридичний термін, який використовується для опису прав, якими володіють автори на свої літературні та художні твори. Авторське право охоплює цілий діапазон творів – від книг, музики, картин, скульптури та фільмів до комп'ютерних програм, баз даних, реклами, карт і технічних креслень.

У межах авторського права існує два типи прав:

1. майнові права, які дозволяють правовласнику отримувати фінансову винагороду внаслідок використання його творів іншими особами;
2. немайнові права, які забезпечують охорону неекономічних інтересів авторів.

Більшість законів про авторське право свідчать, що правовласник має економічне право дозволяти або не допускати певні види використання твору, отримувати винагороду за використання результатів його праці (наприклад, за допомогою колективного управління).

Володар економічних прав на твір може заборонити або дозволити:

• його відтворення у різних формах, таких як друковане видання або звукозапис;
• його публічне виконання, наприклад у вигляді п'єси або музичного твору;
• його запис, наприклад у формі компакт-дисків або цифрових відеодисків;
• його передачу в ефір, по радіо, кабелю або через супутник;
• його переклад на інші мови;
• його переробку, наприклад переробку роману в сценарій для фільму.

Прикладами загальновизнаних немайнових прав служить право претендувати на авторство твору та право заперечувати проти внесення в твір змін, які можуть зашкодити репутації автора.

Поширеною помилкою є те, що твори, опубліковані в мережі Інтернет, у тому числі в соціальних мережах, належать до суспільного надбання, і тому вони можуть широко використовуватися всіма без отримання дозволів від власників прав.

Всі твори, що охороняються авторськими або суміжними правами – від музичних творів до мультимедійних продуктів, газетних статей та аудіовізуальних творів, термін охорони яких не закінчився, підлягають охороні, незалежно від того, чи були вони опубліковані на папері або у цифровому форматі.

Для використання твору, як правило, потрібен дозвіл власника прав. Деякі веб-сайти містять вільну ліцензію, яка може звільняти від необхідності отримання безпосереднього дозволу на деякі види використання творів. Такі ліцензії можуть надавати дозволи тільки на деякі види використання творів, наприклад, у деяких некомерційних цілях. На практиці ж, якщо мова йде, наприклад, про загальнодоступний текст у блозі або на веб-сайті, ви можете використовувати його тільки у тому випадку, якщо:

• це використання передбачено загальною ліцензією, наданою через веб-сайт;
• використання передбачено обмеженнями або винятками з авторського права;
• вами отримано дозвіл на передбачуване використання.

Аналогічним чином, отримання дозволу необхідно, якщо ваше мале або середнє підприємство займається публікацією творів, фонограм, ефірних передач або виконань, що охороняються авторським правом або надає до них доступ на своєму веб-сайті.

У минулому за законодавством деяких країн власники авторського права для одержання охорони були зобов'язані дотримуватися певних формальностей. Одна з цих формальностей полягала у тому, що потрібно вказати, що охорона авторського права виконана, наприклад шляхом проставлення © знака.
Нині лише невелика кількість країн як і раніше пред'являють формальні вимоги до надання охорони авторського права, і тому використання таких символів більше не є юридичною вимогою. Проте багато власників прав, як і раніше проставляють знак ©, щоб підкреслити, що їхні твори охороняються авторським правом і всі права захищені.

У країнах-учасницях Бернської конвенції термін не може бути меншим ніж 50 років після смерті автору твору. Однак країни можуть встановлювати і більш тривалі терміни охорони.
Для отримання більш детальної інформації ви можете звернутися до одного з 176 національних відомств ІВ.

Міжнародного реєстру з функцією пошуку творів, що охороняються авторським правом, не існує. Це пояснюється тим, що охорона авторських прав, як правило, здійснюється автоматично і не пов'язана з реєстрацією. Однак у деяких країнах існують добровільні реєстри | депозитарії авторських прав, і в цих випадках реєстрація творів доцільна, бо наявність реєстрації може стати значною перевагою, наприклад, при виникненні спору щодо прав на твір.
Для отримання більш докладної інформації ви можете звернутися до одного з 176 національних відомств ІВ.

Якщо мною створено твір під час роботи за наймом, хто є власником авторського права?
Першим власником авторського права, як правило, є автор твору. Однак з цього правила існують деякі винятки. Наприклад, в деяких країнах майнові права на твір, що охороняється авторським правом, спочатку належать особі | організації, на яку працює автор. У інших країнах майнові права автоматично присвоюються або передаються роботодавцю.

Коли йдеться про те, що твір відноситься до "Суспільне надбання" | "Commons", це означає, що такий твір більш не має власника. Зазвичай це пов'язано із закінченням терміну охорони авторських прав.
Наприклад, майнові права на відому поему Гомера "Одіссея" давно минули, і твір може використовуватися, у тому числі в комерційних цілях, без дозволу власника прав або оплати роялті.
У деяких країнах автори творів можуть добровільно оголошувати свої твори суспільним надбанням за допомогою процедури, відомої як "добровільна відмова".